Брой 2 (23), Година VIII, 2016, Август на философското списание ИДЕИ

Приятно четене, приятни размисли!

Добави в Svejo

Ето какво можете да прочетете в новата книжка на сп. ИДЕИ, все още можете да си поръчате хартиеното му издание

СЪДЪРЖАНИЕ

IN MEMORIAM: Богдан Богданов живя според великата идея за органична причастност към духовното царство на свободата

ЧИТАТЕЛСКИ И РЕДАКТОРСКИ ВЪЛНЕНИЯ

Предстои отпечатване на новите книжки на списанията ИДЕИ и HUMANUS

Проблем за осмисляне: дали хартиените издания и списания наистина не са си отживели времето?

Какво ни пречи заедно да направим едно добро дело?!

Истинската ситуация около издаването на сп. ИДЕИ, едно списание за духов-ните неща, едва мъждукащо в непрогледната бездуховна българска нощ

СЪВРЕМЕННОСТТА

Жестокостта в днешните дни: сблъсък на цивилизациите или крах на екзистенциализма?

Георги Хаджийски

ВЕЛИКИТЕ ФИЛОСОФИ

Бенедикт Спиноза

ИЗ СЪКРОВИЩНИЦАТА НА ДУХА

Науките за природата и науките за историята

Хайнрих Рикерт

ЕКЗИСТЕНЦИАЛНАТА ФИЛОСОФИЯ

Бунтуващият се человек (фрагменти)

Албер Камю

СЪВРЕМЕННАТА ПСИХОЛОГИЯ

Зигмунд Фройд: „Аз разкопах друга Троя”

160 години от рождението на Фройд (6 май 1856 г.)

Петър Иванов

СТРАННОСТИТЕ НА ФИЛОСОФИТЕ

Питагор и… бобът

ВЕЛИКИТЕ ЗАГАДКИ

Зомбитата срещу мелниците: къде се крие душата на човека?

ФИЛОСОФСКИТЕ ОПИТИ НА МЛАДИТЕ

От изумлението до гения

(Проблемът за границата при Кант и Гьоте)

Гергана Пожарски

ИЗТОЧНАТА ФИЛОСОФИЯ

Из „За изречението и думата (Вакяпадия)”

Превод Мирена Атанасова

Причинност и неведение в традицията на Абхидхарма

Митко Момов

Абхидхармакоша

Васубандху

Превод: Митко Момов

НОВИ ИЗСЛЕДВАНИЯ

За творческата и гениалната личност

Алисиен Пацев

ОБРАЗОВАНИЕ И ВЪЗПИТАНИЕ

Модернизъм, постмодернизъм, трансверсалност

За ролята на хумора в обучението на младите в училище

Иванка Топалова-Асса и Жак Асса

ЦЕННОСТИТЕ НА ЧОВЕЧНОСТТА

Клайв Степълс Луис за Бога, вярата и човека

Алексей А. Федотов

Кой е човекът?

Протопр. Николай Лудовикос

ФИЛОСОФИЯТА НА ИСТОРИЯТА

Как комунистите лъжеха Запада относно откровено противочовешката същност на комунизма

Робърт Конкуест

ДИСКУСИИ

Спор за това как се спори

Ако всичко е истина, това значи, че нищо не е истина

Добави в Svejo

Новата книжка на списание ИДЕИ заминава за печатницата, приемаме поръчки за хартиеното издание

Новата книжка на списание ИДЕИ заминава за печатницата, така ще изглежда корицата й (на нея както забелязвате този път е портрет на Бенедикт Спиноза). Приемаме поръчки за хартиеното издание; този ще е единственият начин да си го набавите - като си го поръчате. Цена: 6 лв. Съвсем скоро ще обнародвам и съдържанието на тази книжка, в нея ще има както винаги качествени текстове от млади автори, от класици на философията като Камю, Рикерт и др.

Освен това аз, Ангел Грънчаров, се чувствам длъжен отново да ви напомня, че нашият български Картаген е крайно време да бъде разрушен...

Търсете по книжарниците забележителната книга на философа Ангел Грънчаров Преследване на времето: Изкуството на свободата, . изд A & G, 2003 г., разм. 21,5 / 14,5 см, мека подвързия, ISBN 954-8945-88-6, 280 стр, 8.00 лв... Книгата говори за "нещо", което е близко на всеки един от нас: времето. Тя се опитва да ни насочи към чисто човешкото в него, към неговата ценност за човека. Това, че времето не ни е чуждо и ни изглежда "добре познато", съвсем не означава, че го разбираме. Нашето предварително познание за времето не навлиза в неговите дълбини, а само докосва повърхността, най-бледата му външност. Съзнанието за време го приема за факт, с който трябва да се "съобразяваме", но не отива по-нататък и не се задълбочава в неговата тайна. Когато обаче ни запитат А що е време? почти нищо не можем да кажем: мълчанието е нашият отговор. Тази необичайна и изненадващо понятна философска книга "поглежда" в скритото "зад" мълчанието ни - за времето, живота, свободата.

Добави в Svejo

Проблем за осмисляне: дали хартиените издания и списания наистина не са си отживели времето?

Получих следното писмо от г-жа Добринка Алексова, ръководителката на "Доби прес", фирмата, която години наред разпространяваше из страната философското списание ИДЕИ; ето нейното запитване, а по-долу можете да прочетете моя отговор до нея; публикувам тия неща тук защото може и някой друг да се заинтересува, а в тях става дума за ситуацията около издаването на списанията ИДЕИ и HUMANUS и тяхното бъдеще най-вече:

Здравейте г-н Грънчаров,

Правилно ли съм разбрала, че има излязъл брой на сп. Идеи за 2016 г.? Ако има такъв бих искала да получа 1 брой. За 2017 година предвиждате ли да го издавате? Ако го издавате да го включим в каталога за абонамент?

Поздрави!

Здравейте, уважаема госпожо Алексова,

Да, за 2016 г. има един брой, който вече е излязъл - и аз тия дни ще Ви изпратя един екземпляр за да го видите. Сега подготвям втори брой, до края на годината трябва да излязат и трите броя, живот и здраве да е само! За 2017 г., стига да е живот и здраве, смятаме да продължим издаването на списанието, но понеже нямам гаранция, че това ще стане (истината е, че ако нещо се случи с мен, нещо здравословно, няма кой друг да продължи издаването на списание ИДЕИ), по тази причина не смея да обявя абонамент, страх ме е списанието да не спре да излиза и да подведем абонатите. От друга страна ми се иска да не лишаваме абонатите от възможността да го притежават, особено тези, които са го получавали вече толкова (8 станаха от създаването му) години. Такава е ситуацията със списание ИДЕИ.

Впрочем, издавам и едно друго списание, за съвременно образование, за насърчаване на духовното и личностното израстване и укрепване на младия човек, то се нарича HUMANUS, излиза трета година; за него съм по-голям оптимист относно бъдещето му, но до този момент пак по същите причини не смея да обявя абонамент и за него. Истината е, че с малки изключения не намерих подкрепа за тия своя инициативи, не зная защо става така, вероятно причината е в мен, вероятно допускам някаква грешка, но е факт, че стана точно така. Без мен и двете списания ще загинат. Няма кой друг да ги продължи. За жалост, така е.

За мен това е много неприятно нещо. Опитвах да привлека млади хора, автори и пр., правих каквото ми е по силите да ги вдъхновя, но нищо особено не постигнах в тази посока. Не възникна общност, която да се ангажира с издаването им. Дали причината е българският манталитет, дали е нещо друго, не зная, чудя се, мисля обаче по тези въпроси.

А може би причината е, че хартиените издания и списания са си отживели времето? Не знам, интересно ми е да разбера Вие какво мислите по този въпрос, ако имате време да ми отговорите, ще ми бъде интересно да разбера Вашата позиция, Вашето разбиране.

Всичко добро Ви желая! Хубав ден!

С поздрав: Ангел Грънчаров

Освен това аз, Ангел Грънчаров, се чувствам длъжен отново да ви напомня, че нашият български Картаген е крайно време да бъде разрушен...

Добави в Svejo

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ до спецвипусків міжнародного наукового видання “ИДЕИ. Специално научно издание”

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ

до спецвипусків міжнародного наукового видання “ИДЕИ. Специално научно издание”

Редакція болгарського журналу “ІДЕЇ” приймає до друку статті з філософії та філософських наук.

До редакції подають електронну версію рукопису статті на адресу: E-mail: Idei.filosofa@gmail.com

Текст має бути набраним у редакторі Word (формат rtf). Шрифт Arial Narrow, кегль 12. Обсяг статті до 22000 знаків з урахуванням пробілів. Матеріали можуть надсилатися  болгарською, українською, словацькою, російською або англійською мовами.

З огляду на технічні вимоги до верстки стаття структурується наступним чином:

НАЗВА СТАТТІ (шрифт Arial Narrow, жирний, розмір шрифту 12, великі літери, розміщення по центру)

Ініціали та Прізвище автора (шрифт Arial Narrow, жирний, розмір шрифту 12, розміщення по центру). (Ім’я та Прізвище автора англійською мовою обов’язково зазначається в анотації, яка виконується англійською мовою)

Науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи автора (без скорочень), країна, адреса електронної пошти; якщо авторів декілька, відомості про кожного подаються окремими рядками; (шрифт Arial Narrow, напівжирний, розмір шрифту 12, розміщення по центру).

Анотації. Тези повинні містити достатню інформацію для визначення тематичного спрямування та оцінки значимості результатів представленого дослідження (шрифт Arial Narrow, розмір шрифту 12, по ширині). У перших рядках анотації мають бути позначені: прізвище, ім’я та по-батькові автора та назва статті. В кінці анотації подаються ключові слова (від трьох до дев’яти, шрифт Arial Narrow, розмір шрифту 12, по ширині).

Назва розділу (за бажанням автора, шрифт Arial Narrow, розмір шрифту 12, по ширині).

Текст статті (шрифт Arial Narrow, розмір шрифту 12, по ширині, без відступів з нового рядка). Якщо текст розбитий на розділи, новий розділ починається з нового рядка після заголовка без відступу.

Література та посилання а також References [шрифт Arial Narrow, розмір шрифту 12, по ширині] оформляються окремими списками. References оформляється згідно Гарвардського стилю (BSI), де джерела наведені у переліку «Література та посилання» кирилицею перекладаються спочатку англійською мовою, а потім у квадратних дужках ще й транслітеруються з мови оригіналу джерела. При наявності в переліку «Літератури та посилань» латиномовних джерел – вони дублюються в References без транслітерації.

Програми для транслітерації:

для українських джерел – http://www.slovnyk.ua/services/translit.php

для російських джерел – http://translit.net/ru/bsi/

Малюнки та графіки мають бути виконані й роздруковані в чорно-білому варіанті. У статтю графічні об’єкти мають бути розміщені у форматі jpeg або gif з роздільною здатністю не менше ніж 300 dpi. Написи на рисунках виконують шрифтом Arial Narrow, основний кегль 9, заголовку – 10. Розміри рисунків не мають перевищувати основні параметри А5 формату. Усі об’єкти в простих рисунках, які зроблені у Word, мають бути обов’язково згруповані. Складні, багатооб’єктні рисунки з нашаруваннями готувати за допомогою графічних редакторів (CorelDraw, PhotoShop та ін.).

Таблиці подають як окремі об’єкти у форматі Word з розмірами, які не мають перевищувати основні параметри А5 формату. Шрифт Arial Narrow, основний кегль таблиці 9, заголовку – 10.

Анотації (обсяг не більше 250 слів (не більше 1 500 знаків)) до статті подаються: мовою, якою написана стаття, а також українською, англійською та російською мовами.

Для авторів, що не мають наукового ступеня, має подаватися й належним чином завірена рецензія наукового керівника, консультанта або іншого фахівця з обраної спеціальності, що має науковий ступінь доктора наук. Рецензія та остання сторінка статті з особистим підписом автора надсилаються до редакції у відсканованому вигляді.

Правила цитування та посилання на використані джерела

(згідно Гарвардського стилю (BSI))

Посилання на джерела слід зазначати у круглих дужках прізвищем автора, роком видання та сторінкою, на яку посилаєтесь, наприклад, «… у працях (Preston, 2008; Солнцев, 2013) …», або «… на думку дослідника,..» (Preston, 2008, p. 385). Камю (1990, c. 234) стверджував, що …

У джерелах, що мають декілька авторів, згадується лише перший автор, далі слідує “et al.” (“та ін.”.). Наприклад, праця таких авторів, як Carter, Morton, Duncan-Kemp and Redding:

Carter et al. (1989) discussed library search methods.

Посилання на джерела у формі посторінкових зносок не допускаються. У посторінкові зноски можна виносити лише авторські примітки (у виключному випадку).

Правила оформлення списку використаних джерел

1. У списку використаних джерел мають бути названі лише ті джерела, на які є посилання в тексті.

2. Джерела у списку літератури не мають повторюватися. Праці одного автора, опубліковані в один і той же рік, розміщуються в алфавітному порядку, виходячи з назв робіт (артиклі, що попереду стоять, не враховуються), з використанням букв a, b, c. після зазначення року публікації, наприклад:

Rahner, K. (1969a), “The Concept of Existential Philosophy in Heidegger”, transl. Andrew Tallon, Philosophy Today, 13, pp. 126-137.

Rahner, K. (1969b), Hearers of the Word,  Herder and Herder, New York, 180 p.

3. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін.

4. Джерела у списку розміщувати необхідно в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків без нумерації.

Зразки посилань на літературні джерела

Для оформлення книг

Автор/и, редактори, перекладачі та ін. (прізвище кома ініціали) Рік видання, Заголовок. Відомості про видання (інформація про перевидання, номер видання, серія), Видавництво, Місце видання, Обсяг.

Важливо! При оформленні українсько-, російсько-, болгарськомовних джерел у списку References (тобто, їх повного перекладу на англійську мову), необхідно обов’язково додатково транслітерувати назву праці (заголовок, відомості, що відносяться до заголовку) з мови оригіналу [в квадратних дужках]

Приклади:

Література	References
Шпигельберг, Г. (2002), Феноменологическое движение. Историческое введение [пер. с англ., перевод группы авторов под ред. М. Лебедева, О. Никифорова (Ч. 3)], Логос, Москва, 2002, 680 с.	Spiegelberg, H. (2002), The Phenomenological movement. A Historical Introduction. Trans. from Eng. of group of authors under edited by М. Lebedew, O. Nikiforow (Part 3) [Fenomenologicheskoe dvizhenie. Istoricheskoe vvedenie [per. s angl., perevod gruppy avtorov pod red. M. Lebedeva, O. Nikiforova (Ch. 3)], Logos, Moscow, 680 p. [in Russian]
Purdy, V. L. (2009), The Christology of John Macquarrie, Peter Lang, New York, 345 p.	Purdy, V. L. (2009), The Christology of John Macquarrie, Peter Lang, New York, 345 p.
Райда, К. Ю. (2009), Екзистенціальна філософія. Традиція і перспективи, Видавець ПАРАПАН, Київ, 328 с.	Raida, K. Yu. (2009), Existential philosophy. Tradition and Prospect [Ekzystentsialna filosofiia. Tradytsiia i perspektyvy], Publisher Parapan, Kyiv, 2009, 328 p. [in Ukrainian]

Для оформлення статей або окремих глав із зазначенням різних авторів з книги або збірки

Автор/и, редактори, перекладачі та ін. (прізвище кома ініціали) Рік видання, "Заголовок статті: відомості, що відносяться до заголовка", Заголовок книги: відомості, відомості, що відносяться до заголовку, Видавництво, Місце видання, Місце розташування статті (сторінки).

Важливо! При оформленні українсько-, російсько-, болгарськомовного джерела на іншій мові після перекладу джерела (на англійську мову) в [квадратних дужках] вказується транслітероване українсько-, російсько-, болгарськомовне початкове джерело в тих самих межах оформлення англійською мовою.

Приклади:

Література	References
Randall, J. (1952), “The Ontology of Paul Tillich”, The Theology of Paul Tillich. Editors Charles W. Kegley, Robert W. Bretall. Macmillan, New York, pp. 132 – 163.	Randall, J. (1952), “The Ontology of Paul Tillich”, The Theology of Paul Tillich. Editors Charles W. Kegley, Robert W. Bretall. Macmillan, New York, pp. 132 – 163.
Шевченко, С. Л. (2012), “Проблема цінностей в теології П.Тілліха”, Теоретичні проблеми сучасної етики: Навчальний посібник [А. М. Єрмоленко, Г. Д. Ємельяненко, М. М. Кисельов, П. А. Кравченко, Я. В. Любивий, В. А. Малахов, К. Ю. Райда, С. Л. Шевченко], ПНПУ імені В. Г. Короленка, Полтава, c. 160-168.	Shevchenko, S. L. (2012), “A problem of values in Tillich’s theology”, Theoretical problems of modern ethics: train aid [А. N. Yermolenko, H. D. Jemeljanenko, N. N. Kiselev, P. A. Kravchenko, Ya. V. Lyubyvyi, V. А. Malakhov, C. Yu. Raida, S. L. Shevchenko] [“Problema tsinnostei v teolohii P.Tillikha”, Teoretychni problemy suchasnoi etyky: Navchalnyi posibnyk [A. M. Yermolenko, H. D. Yemelianenko, M. M. Kyselov, P. A. Kravchenko, Ia. V. Liubyvyi, V. A. Malakhov, K. Iu. Raida, S. L. Shevchenko]], Poltava National Korolenko Pedagogical University, Poltava, pp. 160 – 168. [in Ukrainian]
Бультман, Р. (2004), “Иисус Христос и мифология”. Пер. с нем. О. В. Боровая, Избранное: Вера и понимание, РОССПЭН, Москва, Т. 1-2., c. 211-248.	Bultmann, R. (2004), “Jesus Christ and mythology”. Trans. from German O. V. Borovaya, Select works: Faith and understanding [“Iisus Khristos i mifologiya”. Рer. s nem. O. V. Borovaya, Izbrannoe: Vera i ponimanie, Russian political encyclopedia, Moscow, Vol. 1-2., pp. 211-248. [in Russian]
Desmond, W. (2009), “Despoiling the Egyptians – Gently: Merold Westphal and Hegel”, Gazing Through a Prism Darkly: Reflections on Merold Westphal’s Hermeneutical Epistemology [B. Keith Putt, ed.], Fordham University Press, New York, pp. 20-34.	Desmond, W. (2009), “Despoiling the Egyptians – Gently: Merold Westphal and Hegel”, Gazing Through a Prism Darkly: Reflections on Merold Westphal’s Hermeneutical Epistemology [B. Keith Putt, ed.], Fordham University Press, New York:, pp. 20 – 34.

Для оформлення дисертацій

Автор (прізвище кома ініціали) Рік видання, Заголовок: dissertation, Видавництво, (якщо вказано), Місце написання, Обсяг.

Важливо! При оформленні українсько-, російсько-, болгарськомовного джерела на іншій мові (англійській) після Заголовку (перекладеного англійською мовою) в [квадратних дужках] вказується транслітерація українського (російського, болгарського) Заголовку з даними про вид джерела в англомовному перекладі усього джерела.

Приклади:

Література	References
Коначева, С. А. (2010), Хайдеггер и философская теология ХХ века, диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук (специальность 09.00.03., история философии), Российский государственный гуманитарный университет,  Москва, 347 с.	Konacheva, S. A. (2010), Heidegger and philosophical theology of ХХ century: dissertation [Khaidegger i filosofskaya teologiya XX veka, dissertatsiya na soiskanie uchenoi stepeni doktora filosofskikh nauk (spetsial'nost' 09.00.03., istoriya filosofii)], Russian State University for the Humanities, Moscow, 347 p. [in Russian]

Для оформлення авторефератів дисертацій

Автор (прізвище кома ініціали) Рік видання, Заголовок: Author's abstract, Видавництво (якщо вказано), Місце написання, Обсяг.

Приклади:

Литература

References

Коначева, С. А.http://webirbis.spsl.nsc.ru/irbis64r_01/cgi/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=CATD&P21DBN=CATD&S21STN=1&S21REF=&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=M=&S21STR= (2010), Хайдеггер и философская теология XX века, автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора философских наук (специальность 09.00.03., история философии), Российский государственный гуманитарный университет, Москва, 2010, 45 с.

Konacheva, S. A. (2010), Heidegger and philosophical theology of ХХ century: Author's thesis [Khaidegger i filosofskaya teologiya XX veka, avtoreferat dissertatsii na soiskanie uchenoi stepeni doktora filosofskikh nauk (spetsial'nost' 09.00.03., istoriya filosofii)], Russian State University for the Humanities, Moscow, 45 p. [in Russian]

Для оформлення статей з газет або журналів

Автор/и (прізвище кома ініціали) Рік видання, “Заголовок статті: відомості, що стосуються заголовку”, Назва журналу, Номер випуску, Місце розташування статті (сторінки).

Важливо! При оформленні українсько-, російсько-, болгарськомовного джерела на іншій (англійській) мові після перекладу джерела відповідно до правил в [квадратних дужках] вказується транслітерація українсько-, російсько-, болгарськомовного початкового джерела в тих самих межах оформлення англійською мовою.

Приклади:

Література	References
Швирков, О.І. (2005), “Феномен штучних інтелектуальних систем: філософський погляд”, Мультиверсум. Філософський альманах, № 47, с. 23-29.	Shvyrkov, О.I. (2005), "Phenomenon of the artificial intellectual systems: philosophical look" [“Fenomen shtuchnykh intelektualnykh system: filosofskyi pohliad”], Multyversum. Philosophical almanac, No. 47, pp. 23-29. [in Ukrainian]
Мещеряков, А.Н. (2012), “Эволюция понятия “островная страна” в японской культуре”, Вопросы философии, № 8, с. 72-84.	Meshcheryakov, А.N. (2012), “Evolution of concept "Island country" in the Japanese culture” [“Evolyutsiya ponyatiya “ostrovnaya strana” v yaponskoi kul'ture”], Questions of philosophy. No. 8, pp. 72-84. [in Russian]
Brown, N. (1965), “Theories of Creation in the Rig Veda”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 85, No. 1 (Jan – Mar.), pp. 23-34.	Brown, N. (1965), “Theories of Creation in the Rig Veda”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 85, No. 1 (Jan – Mar.), pp. 23-34.

Для оформлення джерел електронного ресурсу віддаленого доступу

Автор/и (прізвище кома ініціали) Рік видання (якщо є), “Заголовок”, available at: URL (без розділових знаків у кінці)

Важливо! При оформленні українсько-, російсько-, болгарськомовного джерела на іншій мові (англійській) після перекладу джерела відповідно до правил в [квадратних дужках] вказується транслітерація українсько-, російсько-, болгарськомовного початкового джерела в тих самих межах оформлення англійською мовою.

Приклади:

Література	References
Заграва, Е. (2003), “Сучасність і солідаризм”. Електронний ресурс. Режим доступу (28.03.2016): http://exlibris.org.ua/zahrava/solidarizm.html	Zahrava, E. (2003), “Contemporaneity and solidarizm” [“Suchasnist i solidaryzm”], viewed 28 March 2016, available at: http://exlibris.org.ua/zahrava/solidarizm.html [in Ukrainian]
Nairn, Т. (2008), “Globalisation and nationalism: the new deal”, viewed 28 March 2016, available at: http://www.opendemocracy.net/article/globalisation/institutions_government/nationalism_the_new_deal	Nairn, Т. (2008), “Globalisation and nationalism: the new deal”, viewed 28 March 2016, available at: http://www.opendemocracy.net/article/globalisation/institutions_government/nationalism_the_new_deal

Контакти:

Випускаючий редактор: Шевченко Сергій Леонідович

Тел.: 099-524-81-19

E-mail: Idei.filosofa@gmail.com

Взірець оформлення статті

ПАРАДОКС І ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ МЕТОД В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ГОВАРДА СЛЕЙТА

С. Л. Шевченко

кандидат філософських наук, докторант,

Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України 

idei.filosofa@gmail.com

Анотация

Сергей Шевченко. Парадоксът и екзистенциалния метод в интерпретацията на Ховард Слейт. В статиста се разглежда проблема за съотношението между екзистенциализма и теологията в творчеството на Ховард Александър Слейт. Основного внимание е съсредоточено верху въпроса за включеността на екзистенциалистката методология в съвременната християнска теология, верху изследването на понятията "парадокс", "екзистенциална диалектика", "митотворчество". Анализира работата на Ховард Слейт, в които той преосмисля теологическата позиция на С. Киркегор, Н. Бердяев, П. Тилих, Р. Булман и други известни представители на религиозната философия от екзистенциалното направление, провъзгласявайки при това необходимостта от «сбалансиран екзистенциален поход» към осъвременяване на християнството.

Ключови думи: екзистенциализъм; теология; екзистенциална діалектика; екзистенциален метод; парадокс; християнство; вяра.

Анотація

Сергій Шевченко. Парадокс і екзистенціальний метод в інтерпретації Говарда Слейта. В статті розглядається проблема співвідношення екзистенціалізму та теології в творчості Говарда Александера Слейта. Основна увага зосереджується на питанні включеності екзистенціалістської методології у сучасну християнську теологію, на дослідженні понять «парадокс», «екзистенціальна діалектика», «міфотворчість». Аналізуються праці Говарда Слейта, у яких він переосмислює теологічну позицію С. К'єркегора, М. Бердяєва, П.Тілліха, Р. Бультмана та інших відомих представників релігійної філософії екзистенціального напрямку, проголошуючи при цьому необхідність застосування «збалансованого екзистенціального підходу» до осучаснення християнства.

Ключові слова: Екзистенціалізм; теологія; екзистенціальна діалектика; екзистенціальний метод; парадокс; християнство; віра.

Abstract

Sergij Shevchenko. Paradox and existential method in the interpretation of Howard Slaatte. The problem of the relation of existentialism and theology in the work of Howard Alexander is drain. Focused on the issue of inclusion of existentialist methodology in contemporary Christian theology, to study the concepts of "paradox", "existential dialectic", "myth-making". Analyzes the work of Howard Slaatte, in which he reinterprets the theological positions of Kierkegaard, Berdyaev, P.Tillich, R.Bultman and other well-known representatives of the religious philosophy of existential direction, while proclaiming the need for a "balanced existential approach" to modernizing Christianity.

Key words: existentialism; theology; existential dialectic method of existential paradox; Christianity; faith.

Аннотация

Шевченко Сергей Леонидович. Парадокс и экзистенциальный метод в интерпретации Говарда Слейта. В статье рассматривается проблема соотношения экзистенциализма и теологии в творчестве Говарда Александера Слейта. Основное внимание сосредоточено на вопросе включенности экзистенциалистской методологии в современную христианскую теологию, на исследовании понятий «парадокс», «экзистенциальная диалектика», «мифотворчество». Анализируются работы Говарда Слейта, в которых он переосмысливает теологическую позицию  С. Кьеркегора, Н. Бердяева, П.Тиллиха, Р.Бультмана и других известных представителей религиозной философии экзистенциального направления, провозглашая при этом необходимость применения «сбалансированного экзистенциального подхода» к осовремениванию христианства.

Ключевые слова: Экзистенциализм; теология; экзистенциальная диалектика; экзистенциальный метод; парадокс; христианство; вера.

Постановка проблеми. Ім’я Говарда Слейта, як філософіа й теолога, відоме далеко за межами американського континенту. Понад двадцять п’ять років він присвятив роботі в Університеті Маршалла (США), очолюючи кафедру філософії. Він є одним з найплідніших авторів – представників сучасних американських філософських та теологічних шкіл, а серед постатей екзистенціальної філософії й екзистенціальної теології (поряд з Дж. Маккуоррі та М. Вестфалем), чи не найкреативнішим й оригінальнішим мислителем. Серед великого числа його праць (понад 30 монографій), присвячених екзистенціалізму й теології, в контексті досліджуваної нами проблеми варто назвати такі видання: «Актуальність парадоксу: діалектика розуму-в-існуванні» (1968), «Парадокс екзистенціалістської теології» (1971), «Час і його закінчення: порівняльна екзистенціальна інтерпретація часу і есхатології» (1980), «Філософія Мартіна Гайдеґґера» (1983), «Розкриття своєї реальної самості: проповіді екзистенціальної релевантності» (1983), «Час, існування і доля: філософія часу Миколи Бердяєва» (1988), «Переоцінка К'єркегора» (1995), «Особистість, дух і етика: етика Миколи Бердяєва» (1997).

Коли в наш час прагнуть пояснити феномени віри, одкровення, воскресіння раціонально, Г. Слейт прямує зворотнім шляхом. Він не заперечує можливості розуму, але наголошує на його обмеженості (немічності) в тлумаченні трансцендентного поза сферою екзистенціального. Тобто, стосунки між людиною та Богом, на його думку, визначаються не в межах логічного детермінізму, а завдяки парадоксальній, абсурдній, непрямій комунікації між Я і Ти. У своїй позиції щодо означеної проблематики Слейт спирається в першу чергу на погляди Сьорена К’єркегора та Миколи Бердяєва, хоча й скрупульозному критичному аналізу у його працях піддаються ідеї та постаті Ісуса Христа, св. Павла, св. Августина, Блеза Паскаля, Карла Барта, Мартіна Гайдеґґера, Пауля Тілліха, Еміля Бруннера, Альбрехта Річля та багатьох інших представників теологічного та філософського екзистенціального та екзистенціалістського мислення. В умовах духовної кризи та переоцінки цінностей в християнському світі погляди Говарда Слейта є вкрай актуальними й злободенними. Метою даного дослідження стане спроба розглянути й проаналізувати поняття «парадоксу» та екзистенціального методу в розумінні Г.Слейта у його праці «Парадокс екзистенціалістської теології» (1971), яка є своєрідним продовженням іншої, не менш важливої його прації «Актуальність парадоксу: діалектика розуму-в-існуванні» (1968) (Див.: Слейт, 1968)….

Виклад основного матеріалу. Свою працю «Парадокс екзистенціалістської теології» Слейт присвячує діалектиці віри, яка, на його думку, й має стати підставою для розумного існування сучасної людини. Але саме таке існування, як засвідчує цей мислитель, насамперед, має узгоджуватись з феноменом парадоксу. Свого часу іще К'єркегор підкреслював парадоксальний характер існування і віри. Г. Слейт, переймаючи цю думку датського мислителя, у своїй праці розглядає детально феномен парадоксу в емпіричній, діалектичній (К'єркегор, Барт, Тілліх) та екзистенціалістській філософії і теології (парадокс і екзистенціальна перспектива, парадокс і екзистенціальний метод, парадокс і екзистенціальні проблеми). Звертається він і до проблеми співвідношення парадоксу й Біблійної теології: парадокс і спокутне Євангеліє, парадокс і доктрина Нового Завіту тощо.

У вступі до даної праці Слейт наголошує на тому, що релігія людини є життєво важливою частиною її існування, що вона зачіпає багато аспектів її повсякденного життя, а отже, її віра може характеризуватися як самодостатній, але своєрідний метод мислення. Це твердження на перший погляд звучить як абсурдне, але з огляду на позицію Слейта (1971, с. XІІ), що «… ані знання, ані розум не можуть бути відділені від екзистенціальної суб'єктивності людини», має певний сенс. Для нього парадокс Христа як Боголюдини додає особливої значущості парадоксу людського існування. У Христі абсолютне і відносне зустрілися…. Ось один парадокс, який дає новий вимір парадоксальному існуванню людини. "Християнство сповнене парадоксів, які інтелект не може зрозуміти; не тому, що християнство суперечить розуму і тому нерозумне, а тому що воно перебуває за межами розуму і, отже, піднесене” (Слейт, 1971, p. XV).

У першій частині книги «Парадокс і сучасна теологія» глава перша присвячена дослідженню парадосу в емпіричній теології. За центральною проблемою розуму і одкровення на сьогоднішній день, на думку Слейта, криється давнє питання про те, що унікальний сенс біблійного одкровення може бути узгоджений з природною теологією або теїзмом, заснованих на філософському мисленні. Тут, безперечно, він має на увазі екзистенціальне мислення. Але перш ніж перейти до розгляду проблеми теології та парадоксу, Слейт (1971, с. 2) акцентує свою увагу на сучасних теологічних розробках, щоб забезпечити фон для подальшого розслідування основної проблеми. Він пише, що менш як століття тому німецький теолог Альбрехт Річль звернувся до проблеми історичності Ісуса так, щоб інтерпретувати віру в Христа як власне «ціннісне судження» про Ісуса. Згадує він і Фрідріха Шлейермахера, який систематизував емпіричний підхід в контексті сучасних проблем .

На відміну від природної теології, сучасні теологи, спираючись на виключність одкровення Біблії, закликали до примату віри і само-відкриття Бога. Ганс Мартенсен прагнув до злиття іманентного спокутного Євангелія з гегелівським раціоналізмом. Карл Барт започаткував революційні зміни в християнській думці його працею «Послання апостола Павла до римлян» (1918), а також коментарем до Послання до Римлян, який акцентував увагу на перевазі "Христа віри" і нівелюванні потреби людини у Слові та Благодаті. Барт відстоював примат особливого одкровення (Слейт, 1971, с. 3).

На рубежі дев'ятнадцятого століття Шлейермахер побачив слабкі сторони гуманістичної тенденції, пов'язаної з деїзмом, а в інтересах підняття християнського богослов'я на ноги респектабельності, прагнув надати емпіричну основу релігійному мисленню, тим самим послабивши тип його раціональної структури. У цьому починанні Шлейермахер перебував під впливом не тільки пієтизму але й Канта, який підкреслював як найвизначальний у філософському мисленні примат моральної суб’єктивності. Але напів-пантеїстична "нова теологія" Шлейермахера і про-пантеїстичний раціональний монізм Гегеля, а також формалізм Канта, наскільки вони відрізнялися один від одного, настільки ж й сприяли спотворенню сенсу християнського одкровення….

Висновки. Таким  чином, Г. Слейт у своїх інтерпретаціях філософсько-теологічної спадщини Сьорена К’єркегора, Альбрехта Річля, Ганса Мартенсена, Фрідріха Шлейермахера, Рудольфа Отто, Ернста Трельча, Адольфа Гарнака, Карла Барта, Мартіна Бубера, Микола Бердяєва, Пауля Тілліха своєрідно вибудовує лінію розвитку екзистенціального методу, або ж підходу у розвитку християнської теології XIX-XX ст. Що стосується Тілліха і Бультмана, то внесок останніх у розвиток екзистенціальної теології Г. Слейт вбачає у «забезпеченні ними та новому, екзистенціальному тлумаченні керигми у контексті конкретного людського існування» та у «налагоджуванні комунікативного зв’язку з сьогоднішнім різновидом культурного Світогляду», зокрема, й з світоглядом філософським. Барт, як це стверджує Г. Слейт, навпаки, намагався триматися осторонь від усіх філософських систем. Тілліх, усупереч Барту, вважав його позицію недоцільною, оскільки теологія, на його думку, у сучасному світі зобов’язана уособлювати комунікацію, що несе провозвістя з сучасним розумом (свідомістю людей), а не, винятково з церковною теологічною ієрархією.

Література та посилання

Bultmann, R. (1955), New Testament Theology, Vol.ІI, Scribner's Sons, New York, 278 p.

Bultmann, R. (1956), Primitive Christianity in its contemporary setting. Meridian Books, New York, 240 р.

Bultmann, R. (1958), Jesus and the Word, Charles Scribner’s Sons, New York, 223 р.

Kierkegaard, S. (1958), Edifying discourses: a selection [edited with an Introduction by Paul L. Holmer, translated by David F. and Lilian Marvin Swenson]. New York: Harper & Brothers, 1958, 296 p.

Kierkegaard, S. (1959), The Journals of Kierkegaard [ed. Robert Bretall, trans. Alexander Dru], Harper & Brothers, New York, 254 p.

Slaatte, H. A. (1962), Time and its end: A Comparative Existential Interpretation of Time and Eschatology, Vantage Press, New York, 297 p.

Slaatte, H. A. (1968), The pertinence of the paradox: the dialectics of reason-in-existence, Humanities Press, New York, 268 p.

Slaatte, H. A. (1971), The paradox of existentialist theology, Humanities Press, New York, 254 p.

Горбань, Р. А.  (2014), Есхатологічна перспектива історії в інтерпретації Миколи Бердяєва: монографія, Нова Зоря, Івано-Франківськ, 280 с.

Райда, К. Ю. (1998), Історико-філософське дослідження постекзистенціалістського мислення, Український Центр духовної культури, Київ, 216 с.

Райда, К. Ю. (2009), Екзистенціальна філософія. Традиція і перспективи, Видавець ПАРАПАН, Київ, 328 с.

Титаренко, С. А. (2006), Специфика религиозной философии Н.А. Бердяева, Изд-во Рост, ун-та, Ростов на Дону, 288 с.

References

Bultmann, R. (1955), New Testament Theology, Vol.ІI, Scribner's Sons, New York, 278 p.

Bultmann, R. (1956), Primitive Christianity in its contemporary setting. Meridian Books, New York, 240 р.

Bultmann, R. (1958), Jesus and the Word, Charles Scribner’s Sons, New York, 223 р.

Horban, R. А. (2014), Eschatology prospect of history in Berdyaev’s interpretation: monograph [Eskhatolohichna perspektyva istorii v interpretatsii Mykoly Berdiaieva: monohrafiia], New Star, Ivano-Frankivsk, 280 p. [in Ukrainian]

Kierkegaard, S. (1958), Edifying discourses: a selection [edited with an Introduction by Paul L. Holmer, translated by David F. and Lilian Marvin Swenson]. New York: Harper & Brothers, 1958, 296 p.

Kierkegaard, S. (1959), The Journals of Kierkegaard [ed. Robert Bretall, trans. Alexander Dru], Harper & Brothers, New York, 254 p.

Raida, K. Yu. (1998), Historical and philosophical research of postexistential thinking [Istoryko-filosofski doslidzhennia postekzystentsialistskoho myslennia], Ukrainian Center of spiritual culture, Kyiv, 216 p. [in Ukrainian]

Raida, K. Yu. (2009), Existential philosophy. Tradition and Prospect [Ekzystentsialna filosofiia. Tradytsiia i perspektyvy], Publisher Parapan, Kyiv, 2009, 328 p. [in Ukrainian]

Slaatte, H. A. (1962), Time and its end: A Comparative Existential Interpretation of Time and Eschatology, Vantage Press, New York, 297 p.

Slaatte, H. A. (1968), The pertinence of the paradox: the dialectics of reason-in-existence, Humanities Press, New York, 268 p.

Slaatte, H. A. (1971), The paradox of existentialist theology, Humanities Press, New York, 254 p.

Titarenko, S. А. (2006), Specific of Berdyaev’s religious philosophy [Spetsifika religioznoi filosofii N.A. Berdyaeva], Rostov University Publisher, Rostov-on-Don , 288 p. [in Russian]

© Сергій Леонідович Шевченко

Добави в Svejo